Вона співачка світового рівня, якій аплодують у багатьох країнах. Вона могла б залишитися в Італії, яку так обожнює, але кар’єра на міланській сцені не переважила найголовнішого – родини. Своє життя Наталія ШЕЛЕПНИЦЬКА присвятила Україні. Саме тут вона працює, реалізує себе, виховує студентів.
Наталія Михайлівна – відома українська оперна співачка, яка має багато титулів: народна артистка України, Жінка року, Жінка ІІІ тисячоліття, українська Мадонна. Також їй належить почесне звання Посол миру, надане за вагомий внесок у розвиток і встановлення миру в усьому світі.
Можна багато говорити про цю неймовірну жінку, але краще нехай вона сама розкаже про себе – про те, що успіх є результатом щоденної праці, про вибір, що може зламати кар’єру або, навпаки, приведе до Парнасу. Про мрії, про любов до родини та своєї країни, про музику та багато іншого. Знайомтесь – народна артистка України співачка Наталія Шелепницька ексклюзивно для нашого видання!
Про себе
Я народилася на Тернопільщині – це чудовий мальовничий край, де всі співають і в кожній родині звучить пісня. Очевидно, що я змалечку увібрала любов до української пісні та мови, до України. Я з великою приємністю запрошую всіх відвідати ці дивовижні місця. Тільки три місця у світі мають такий унікальний клімат. В Україні – місто Заліщики, підкова Мармурового каньйону в США та Мозель у Франції. Заліщики – це єдине місце в західних областях України з м’яким кліматом, тому колись тут був європейський курорт. У Заліщиках були набережна та пляж міжнародного рівня, але в 1961 році повінь знищила пляжі. Після цього курорт більше не відновлювали. Там особлива атмосфера, і я пишаюся, що я саме з цього краю.
Після школи я вступила до Чернівецького музичного училища імені Сидора Воробкевича, потім навчалася у Львівській консерваторії. У 1996 році вступила до Національної музичної академії в клас видатної співачки Євгенії Семенівни Мірошниченко.
Про голос
Голос – це безцінний Божий дар, який потрібно берегти як зіницю ока. Я щодня безмежно вдячна за Господню милість, за те, що маю можливість ділитися своїми емоціями та почуттями з прихильниками моєї творчості завдяки співочому голосу.
У мене лірико-драматичне сопрано з великим діапазоном. Я можу співати як меццові партії, так і лірико-колоратурні. Цим я завдячую моєму викладачеві – дивовижній співачці, народній артистці України, Герою України Євгенії Семенівні Мірошниченко, у якої було саме колоратурне сопрано, і вона вчила своїх студентів володіти голосом у трьох з половиною октавах.
Для того щоб завжди бути в хорошій вокальній формі, голос потрібно тренувати. Коли ти твердо вирішуєш, що спів буде твоєю професією і ти бажаєш цим займатися впродовж усього свого життя, потрібно розуміти, що це буде щоденною багатогодинною працею. На сьогодні я маю вже чималі здобутки, звання, нагороди, але це ще більше спонукає мене до самовдосконалення.
Щодня я займаюся розспівками, бо співак як спортсмен: якщо спортсмен не потренує свої м’язи, він дистанцію не пробіжить. Так само й співак: якщо він не буде тренувати свої голосові зв’язки, працювати над вокальним диханням, над технікою, чистотою інтонації, він просто не зможе претендувати на професійний рівень.
Мені колись Євгенія Семенівна говорила: «Деточка (вона розмовляла російською), если ты хочешь стать профессиональной певицей, то для тебя не должно быть причин, по которым ты не в форме, что ты не поешь рано утром, потому что голос еще спит, или поздно вечером, потому что ты уже устала. Ты должна петь в любое время суток и в любом физическом состоянии».
Самодисципліна у співака – це надзвичайно важливо. Якщо мені потрібно бути на репетиції чи в студії о десятій ранку, я прокинуся о шостій ранку, зроблю йогу, прийму контрастний душ, розспіваюся і вже о десятій буду готова працювати. Артист має вміти себе організувати.
Про талант та успіх
Як говорив видатний Ніколо Паганіні, успіх – це один відсоток таланту та дев’яносто дев’ять відсотків праці. Людина, яка має талант, але ледача, не хоче працювати, не має амбіцій, не має мрії дійти до Парнасу, дуже швидко все втратить, і люди також швидко про цей талант забудуть.
Я можу відповісти чітко – для того щоб досягти успіху, необхідно мати такі складники: працьовитість, організованість, цілеспрямованість, мрії. Та одна з найголовніших рис – дисциплінованість. Можливо, хтось скаже, що мені все легко дається, тому що завжди усміхнена, успішна, щаслива. Але за цим стоять праця, дисципліна та самоорганізованість. І саме це я наполегливо повторюю своїм студентам.
Гроші для мене ніколи не були самоціллю. Якщо я маю можливість узяти участь у благодійному концерті й заспівати для хворих діток, сиріт, для ветеранів сцени, ветеранів війни, у зоні АТО – я охоче це роблю. Але я професійна співачка, і моя професія, як і будь-яка інша, повинна гідно оплачуватися. Я зараз у тому статусі, коли можу сама вирішувати, у якому концерті мені брати участь, а в якому ні.
Про вибір
Я закінчила Національну музичну академію у 2002 році, а у 2006-му – асистентуру-стажування. Також мені випала чудова нагода стажуватися у професора Міланської консерваторії маестро В. Гусєва. Я багато працювала над удосконаленням голосу, розширенням репертуару, вивченням італійської мови.
Шлях становлення співака – це безкінечна праця над собою, постійна самокритика. Коли ти тільки закінчуєш консерваторію і маєш ще не такий багатий сценічний досвід, ти зобов’язаний наполегливо працювати й упевнено йти до своєї мети. Я була як те пташеня, що вистрибнуло з гнізда, але ще не дуже впевнено махає крильцями. Кожен концерт, кожен мій вихід на сцену додавали мені впевненості, професіоналізму, відкривали нові горизонти. І меж удосконаленню немає.
Я безмежно щаслива, що мені Бог дає життєву мудрість, можливість займатися улюбленою справою і що від цього не страждає моя родина. У 2002 році я стояла перед вибором: залишитися в Мілані чи повернутися в Україну. І я зробила правильний вибір. Сьогодні я працюю і прославляю Україну у всьому світі, а моя родина, мій син, мій чоловік завжди поруч. Люблю їх усім серцем і дякую їм за їх любов і підтримку!
Про емоції
Я понад 25 років на сцені і щоразу переживаю ті ж самі емоції, як і вперше. У мене прискорено б’ється серце, я хвилююся абсолютно про все: щоб не забути текст, щоб майстерно виконати твори й створити правильний образ, щоб красиво звучав голос. Але це хвилювання властиве мені до тієї миті, поки я не вийшла на сцену. Щойно я побачила посмішки людей, почула оплески – я повністю віддаюся глядачам, про хвилювання вже не йдеться.
Мій голос, серце й душа належать їм. Люди завжди відчувають, з яким настроєм до них виходить артист. Є артисти, у яких чудові голоси та розкішні постановки, але їх виступи не торкають людських сердець. Артист повинен співати щиро, з душею. На сцені артист зобов’язаний робити все, щоб торкнутися серця й душі кожного, повинен заряджати своєю позитивною енергією. А це вже і є талант.
Про здоровий спосіб життя
Я ретельно виконую все, про що говорю стосовно здорового способу життя. Я дотримуюся тієї філософії, що у здоровому тілі – здоровий дух. Тобто у здоровому тілі й здоровий голос. Академічний спів вимагає дуже великих затрат емоційних та фізичних, тому що працює весь організм. Мені потрібно наповнити своїм голосом зал під час виступу, для цього голос має бути сильним, сповненим енергії. Я не вживаю алкоголь і дуже рідко дозволяю собі на якесь свято бокал гарного вина чи шампанського. Я не вживаю гострої та шкідливої їжі, яка може подразнити горло. Я займаюся спортом, йогою та фітнесом, плаваю. Для мене дуже важливим є мій емоційний та фізичний стан.
Для того щоб організм відпочив, дуже важливий сон. Оскільки мій ритм життя надзвичайно активний, часу на сон у мене небагато. Я пізно лягаю спати й дуже рано прокидаюся, мені вистачає іноді чотирьох-п’яти годин сну. Встаю рано і йду на прогулянку або у фітнес-зал, головне – не залишатись у ліжку. Ранкові прогулянки – це чудова можливість зібратися з думками, щось проаналізувати, подумати над новими проектами.
Ще дуже важливо те, що я позитивна людина, оптиміст у всьому. Я завжди вірю в те, що все буде добре. Потрібно вміти налаштовувати себе на краще. Я щиро радію успіхам своїх колег, ніколи не заздрю. Моя філософія така: якісно роби свою справу – і місця під сонцем вистачить усім.
Не треба пускати у свою душу негатив, бо це руйнує людину зсередини. Мої батьки говорили: «Дитино, можеш допомагати людям і робити їх щасливими – роби це». Добро сіє добро, а зло сіє зло. Намагаюся, щоб у нашому житті було якомога більше добра, щастя, любові, милосердя.
Про війну
Я, як українка, жінка, мати, посол миру, надзвичайно схвильована тим, що в Україні триває війна. Я намагаюся робити все для того, щоб якомога швидше настав мир. Я дала 57 концертів у зоні АТО, і щоразу, коли я повертаюся зі Сходу України, мені потрібно відновлювати свій емоційний та фізичний стан. Я вболіваю всім серцем і душею за Україну!
Я завжди пишалася тим, що Україна є миролюбною країною. У 2001 році я представляла Україну в Сеулі (Південна Корея) на Міжнародному конгресі послів миру з усього світу. Я з такою гордістю розповідала, що ми в дружніх стосунках з усіма сусідніми країнами. І я молюся Богові, щоб у нас знову був мир. Молоді хлопці, які зараз на війні захищають кордони нашої держави, повинні бути поруч зі своїми коханими, зі своїми родинами, повинні берегти їх сон, а не брати до рук зброю.
Господь дає людині життя, і ніхто не має права його забирати! Слава Україні! Слава її героям!
