Голос – це безцінний Божий дар, який потрібно берегти як зіницю ока!

Вона співачка світового рівня, якій аплодують у багатьох країнах. Вона могла б залишитися в Італії, яку так обожнює, але кар’єра на міланській сцені не переважила найголовнішого – родини. Своє життя Наталія ШЕЛЕПНИЦЬКА присвятила Україні. Саме тут вона працює, реалізує себе, виховує студентів.

Наталія Михайлівна – відома українська оперна співачка, яка має багато титулів: народна артистка України, Жінка року, Жінка ІІІ тисячоліття, українська Мадонна. Також їй належить почесне звання Посол миру, надане за вагомий внесок у розвиток і встановлення миру в усьому світі.

Можна багато говорити про цю неймовірну жінку, але краще нехай вона сама розкаже про себе – про те, що успіх є результатом щоденної праці, про вибір, що може зламати кар’єру або, навпаки, приведе до Парнасу. Про мрії, про любов до родини та своєї країни, про музику та багато іншого. Знайомтесь – народна артистка України співачка Наталія Шелепницька ексклюзивно для нашого видання!

Про себе

Я народилася на Тернопільщині – це чудовий мальовничий край, де всі співають і в кожній родині звучить пісня. Очевидно, що я змалечку увібрала любов до української пісні та мови, до України. Я з великою приємністю запрошую всіх відвідати ці дивовижні місця. Тільки три місця у світі мають такий унікальний клімат. В Україні – місто Заліщики, підкова Мармурового каньйону в США та Мозель у Франції. Заліщики – це єдине місце в західних областях України з м’яким кліматом, тому колись тут був європейський курорт. У Заліщиках були набережна та пляж міжнародного рівня, але в 1961 році повінь знищила пляжі. Після цього курорт більше не відновлювали. Там особлива атмосфера, і я пишаюся, що я саме з цього краю.

Після школи я вступила до Чернівецького музичного училища імені Сидора Воробкевича, потім навчалася у Львівській консерваторії. У 1996 році вступила до Національної музичної академії в клас видатної співачки Євгенії Семенівни Мірошниченко.

Про голос

Голос – це безцінний Божий дар, який потрібно берегти як зіницю ока. Я щодня безмежно вдячна за Господню милість, за те, що маю можливість ділитися своїми емоціями та почуттями з прихильниками моєї творчості завдяки співочому голосу.

У мене лірико-драматичне сопрано з великим діапазоном. Я можу співати як меццові партії, так і лірико-колоратурні. Цим я завдячую моєму викладачеві – дивовижній співачці, народній артистці України, Герою України Євгенії Семенівні Мірошниченко, у якої було саме колоратурне сопрано, і вона вчила своїх студентів володіти голосом у трьох з половиною октавах.

Для того щоб завжди бути в хорошій вокальній формі, голос потрібно тренувати. Коли ти твердо вирішуєш, що спів буде твоєю професією і ти бажаєш цим займатися впродовж усього свого життя, потрібно розуміти, що це буде щоденною багатогодинною працею. На сьогодні я маю вже чималі здобутки, звання, нагороди, але це ще більше спонукає мене до самовдосконалення.

Щодня я займаюся розспівками, бо співак як спортсмен: якщо спортсмен не потренує свої м’язи, він дистанцію не пробіжить. Так само й співак: якщо він не буде тренувати свої голосові зв’язки, працювати над вокальним диханням, над технікою, чистотою інтонації, він просто не зможе претендувати на професійний рівень.

Мені колись Євгенія Семенівна говорила: «Деточка (вона розмовляла російською), если ты хочешь стать профессиональной певицей, то для тебя не должно быть причин, по которым ты не в форме, что ты не поешь рано утром, потому что голос еще спит, или поздно вечером, потому что ты уже устала. Ты должна петь в любое время суток и в любом физическом состоянии».

Самодисципліна у співака – це надзвичайно важливо. Якщо мені потрібно бути на репетиції чи в студії о десятій ранку, я прокинуся о шостій ранку, зроблю йогу, прийму контрастний душ, розспіваюся і вже о десятій буду готова працювати. Артист має вміти себе організувати.

Про талант та успіх

Як говорив видатний Ніколо Паганіні, успіх – це один відсоток таланту та дев’яносто дев’ять відсотків праці. Людина, яка має талант, але ледача, не хоче працювати, не має амбіцій, не має мрії дійти до Парнасу, дуже швидко все втратить, і люди також швидко про цей талант забудуть.

Я можу відповісти чітко – для того щоб досягти успіху, необхідно мати такі складники: працьовитість, організованість, цілеспрямованість, мрії. Та одна з найголовніших рис – дисциплінованість. Можливо, хтось скаже, що мені все легко дається, тому що завжди усміхнена, успішна, щаслива. Але за цим стоять праця, дисципліна та самоорганізованість. І саме це я наполегливо повторюю своїм студентам.

Гроші для мене ніколи не були самоціллю. Якщо я маю можливість узяти участь у благодійному концерті й заспівати для хворих діток, сиріт, для ветеранів сцени, ветеранів війни, у зоні АТО – я охоче це роблю. Але я професійна співачка, і моя професія, як і будь-яка інша, повинна гідно оплачуватися. Я зараз у тому статусі, коли можу сама вирішувати, у якому концерті мені брати участь, а в якому ні.

Про вибір

Я закінчила Національну музичну академію у 2002 році, а у 2006-му – асистентуру-стажування. Також мені випала чудова нагода стажуватися у професора Міланської консерваторії маестро В. Гусєва. Я багато працювала над удосконаленням голосу, розширенням репертуару, вивченням італійської мови.

Шлях становлення співака – це безкінечна праця над собою, постійна самокритика. Коли ти тільки закінчуєш консерваторію і маєш ще не такий багатий сценічний досвід, ти зобов’язаний наполегливо працювати й упевнено йти до своєї мети. Я була як те пташеня, що вистрибнуло з гнізда, але ще не дуже впевнено махає крильцями. Кожен концерт, кожен мій вихід на сцену додавали мені впевненості, професіоналізму, відкривали нові горизонти. І меж удосконаленню немає.